Крик души
Нам дощ крвси з облич не змиє,
Такими ж гарними ми будем.
Приходив він до мене в мріях,
Питавсь у мене: "Як Ви, Люди".
Давно подорожую світом
Із своїм старшим братом-Вітром.
Багато бачив сльоз і крові,
Я закликаю до любові.
Мене не чуєте, на жаль,
Ось знову вибух пролунав,
В будинок влучив, дах упав
І знову стогін та печаль.
Покиньте зброю-ви ж брати!
У кожного є батько й мати
Вони не вчили вас вбивати
У літніх та дітей стріляти
Ви- люди, пам`ятийте-не скоти!
Не стріляйте, люди, не стріляйте,
Не вбивайте діточок й жінок
Не марайте, я благаю, не марайте,
Не брудніть ви кров`ю сторінок,
Сторінок історії країни
Нашої з вами спільной України!
