Всё больше на земле поэтов…
Ліна Костенко*
Все більше на землі поетів,
вірніше —
тих, що вміють римувати.
У джунґлях слів поставили тенета,
але схопити здобич ранувато.
Зайці, папуги, гнізда горобині…
Великий щебет, писк і цвірінчання —
таке,
що часом хочеться людині
поезію шукати у мовчанні.
Хай метушиться дріб’язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.
МОЙ ПЕРЕВОД
Всё больше на земле поэтов,
вернее –
тех, кто рифмовать умеет.
Расставив в джунглях слов надежно сети,
добычу получить хотят скорее.
Лишь попугаи, воробьи повсюду…
Чириканье, и писк, и щебетанье –
такое,
что порой готовы люди
поэзию искать, скорей, в молчании.
Пусть суетится мелочь та без толку
и шерсть свою меняет по погоде….
Поэт,
умей искать и ждать подолгу!
Стих наилучший ходит на свободе.
31.10.2017 год
© Copyright: Татьяна Вишневская 2, 2017
Свидетельство о публикации №117103106583
* Ли́на Васи́льевна Косте́нко — украинская писательница-шестидесятница, поэтесса.