Промайнуло лелекою літо...

Промайнуло лелекою літо,

Осінь знову стоїть за вікном,

З дерев листя зривається вітром,

Але я зачарую пером...

 

Намалюю, покличу Веснянку,

Заспіваю струмочком Пісні,

Підніму, закручу тебе в танку

І загляну у очі ясні...

 

Затамую твій біль, твої сльози

Поцілую в солодкі вуста,

Розплітатиму бережно коси

І молитиму тихо Хреста,

 

Щоб дав радість тебе обійняти

Та складати життєві казки,

У цілунки тебе огортати,

Звів у долю єдину стежки...

 

Промайнуло лелекою літо,

Вкрила золотом Осінь стежки

Та калина дивує намистом,

В вишиванці кохання стіжки...

 

 

П.В.М. 30.10.2017г