Краплі по клавішах...

Краплі по клавішах...
Краплі по клавішах
Чорних та білих.
Осінь танцює –
На вулиці злива…
Нею милується сивий рояль –
Молодість вже промайнула, на жаль…
Фрак надягнув,
Під віконцем навпроти
Мрійник рояль заглядає у ноти...
 
 
Осінь танцює…
Квітки хризантеми
В захваті глядач виносить до сцени.
Вітер, закоханий ніжно у осінь,
Легко її підхопив – танців досить…
І полетіли…
Заплакав рояль,
Кришку закрив і поринув в печаль…
 
Струни мовчать,
Сумом серце розбите…
Сніг залітає
В віконце відкрите…
Сивий маестро в сльозах засинає,
В снах він для осені музику грає…
Казка, на жаль, добігає кінця,
Як мені жаль всі розбиті серця…