БАБЬЕ ЛЕТО

Бабье лето

 

Лето бабье, бабье лето...

Сердце осени слышит приход...

С паутиной запутанных веток,

Золочёная грусть к нам идёт.

 

Листья слушают ветра дыхание

И спускают свои паруса.

На смиренной красы умирание

смотрит солнце и все небеса.

 

Вянут, вянут уста пурпуровые...

Но и радость нам осень даёт!

Паутиновой нитью багровою

Ты опутала сердце моё.

___________________________

Володимир Сосюра

БАБИНЕ ЛІТО

 

Літо бабине, бабине літо…

Серце чує осінні путі…

Хтось заплутав зажурені віти

в павутиння нитки золоті.

 

Листя слухає вітру зітхання

і згортає свої прапори.

На покірну красу умирання

сонце дивиться сумно згори…

 

В'януть, в'януть вуста пурпурові…

Але радість і в осені є!

В золоте павутиння любові

ти заплутала серце моє.