Польова дорога (укр.)

Дві сірих стрічки – польова дорога…

І плин думок… у тиші цій глибокій…

Сюди втекла від шуму я міського –

І душу огортає дивний спокій…

 

Ошатна лісосмуга на узбіччі,

Що в небеса шепоче щось натхненно…

У мене, мабуть, захват на обличчі,

Бо райдугу я ж бачу не щоденно!..

 

Вдивляюсь в ніжні кольори веселки,

Й думки стають у мене кольорові… )))

Тріпоче швидко крильцями метелик –

Чи, може, на своїй щось шепче мові?..

 

За обрієм пройшла десь щедра злива,

А райдуга – грози акорд заключний!

Природа – різнобарвна і мінлива…

Шлях проявів її жінкам співзвучний!.. )))

 

Дві сірі стрічки – польова дорога…

Зелений світ буяє малахітом…

Сюди втекла від шуму я міського,

Щоб наодинці попрощатись з літом…

 

21.08.13