Сміх русалки чарує і манить в ночі...
Сміх русалки чарує і манить в ночі,
А де верби, регочуть і плачуть сичі,
Мила Мавка гукаєш мене до води,
Та шепоче калина: "Туди не ходи..."
Крають серце та душу дівочі вуста,
І в полон забирає очей теплота,
Та мені на заваді є сиві літа,
Хоч луною по тілу, що саме ти та...
Не ходи ти зі мною в ночі до води,
То тоді недалеко обом до біди,
Євшан-зілля пахуче шепоче казки,
За тобою покличе мене і думки...
П.В.М. 26.10.2012г.
РУСАЛКА. Картина художника Константина Васильева
Отзывы
Доминика25.07.2017
Чарующе!
Благодарю!!!
И еще Ваше стихотворение напомнило картину "Русалки" И Крамского.
Прохода Владимир25.07.2017
да, мифическое полотно...
Скажу Вам о секрету, моя мама не задолго перед смертью рассказывала, что мой папа видел в нашей реке русалок, но кроме мамы он никому это не рассказывал. Да и время было тогда другое...
Спасибо, Вам!!!
anchenyatko11.08.2017
А ти не Мавка, ти не зачаруєш.
Навіщо він тобі отой Лукаш?
Ну пригорне раз, може поцілує,
А потім кине хоч молись, хоч плач.
В своїм авто махне тобі рукою
Та кине так образливо "Good bye " .
А на душі так тяжечко від болю
Та не вернеш його отак собі і знай.
Не трать літа, забудь, вродлива Мавко,
Що той Лукаш колись тебе кохав.
Ще поцілує хтось обличчя палко,
Ще просто день для щастя не настав.
Прохода Владимир15.08.2017
Щиро, Вам дякую за гарні рядки!!!
Хай щастить!!!
anchenyatko15.08.2017
Навзаєм!)
