Кохана моя, світ очей...
Кохана моя, світ очей,
Мене пробач,
Не повернути тих ночей,
Той ти не плач...
Уже не поряд, уже не вдвох,
Душа навпіл,
Другу надав нам долю Бог
Для грішних тіл...
У снах ще будемо вертати
Щасливу мить,
Коли вуста міг цілувати
І це п'янить,
Але не більше і не менше,
Бо згаяв час,
Остання зустріч, а не перша,
Наш вогник згас...
Хотів би дуже, молю Бога
Та все пусте,
У кожного своя дорога,
Життя іде...
П.В.М. 16.06.2017г.
