Сутінки

Холодає... Край поля чорніє,
Під стрихом церкви голуби змерзли,
Моє серце чомусь не радіє,
І душа взимку мабуть замерзла.

А крізь хмари на небі вже зірки,
Холоди мені дивляться в очі,
І я бачу крізь вікна сузір'я,
І твій мариться образ дівочий.

Тіні сірі в куту ворухнулися,
Тьмяно лампа горить у кімнаті,
Вечоріє, і серце здригнулося,
І почулось далеке прокляття.

Сон змикає поволі вже очі,
Та все віриться, щастя прибуде,
Бачу знов твої очі дівочі,
І коли ми удвох разом будемо.

Я на крилах до тебе з'явлюся,
Нехай сніг тільки швидше розтане,
Вечоріє... А я все дивлюся,
Як на небі та зірочка тане.