Спогади зовуть

Я вже забув, що знав кохання

Я вже забув, що відчував

І якби стало знов обрання,

Клянусь -- кохання б не обрав!

 

Я не обрав би знов ці муки,

Я не обрав би знов біду.

Нажаль ще в пам'яті розлука,

Нажаль вона ще на виду!

 

Я пам'ятаю розставання,

Але дай Бог, його забуть.

Та не забув я ще прощання

Нажаль ще спогади зовуть!

 

Зовуть мене в минулі роки

Зовуть боротися за те,

Що було втратив ненароком

Зовуть боротись за святе!

 

Зовуть боротись за любов,

За віру, правду і надію!

Зовуть до бою знов і знов,

Але цьому я не радію!

 

Я не радію, бо нехочу,

Щоб знов душа мені боліла!

Тепер мені всі дні і ночі

Переживать за це не сила!

 

Я вже забув, що знав кохання!

Я вже забув, що відчував!

І якби стало знов обрання,

Клянусь -- кохання б не обрав!