Люди керовані гнобою старою

Холодний ранок

Пар із рота

Ізвідусіль прямують на роботу

Білі обличчя

Нервові подихи

Жахливо виглядить з мого погляду

 

Усі без цілі мети і мрії

Ідуть безмовні стомлені злії

Пусті вагони чекають натовпів

Хто це побачив би - зніяковів

 

Ось так прямують сірою хмарою

Люди керовані гнобою старою

Доки вони від кайданів не звільняться

Вірте чи ні , та нічого не зміниться