Моє останнє повідомлення

Переглядатимеш старі фото

Знайдені десь у глухому кутку

І ностальгія накриє по повній

Вона працює завжди на швидку

І ти не можеш забути просто

Вечірніх тихих мелодій

 

Гортатимеш брудні альбоми

Шукатимеш причину приїхати знову

До забутого людьми парку

Нащо тут робити щось по новій

Коли ти надягаєш перед зустріччю краватку

І до тебе приїжджають на паромі?

 

Ця історія не потребує особливої рими

Вона - бездушна безримна жорстока

І два гравці з гри давно уже вибули

Це як вбийний струм без блоку

 

Це як подвійна кава

На змучений пустий шлунок

Як жіноча згорблена постава

Як від смертельно хворого поцілунок у дарунок

 

І може хтось поставить після цього кому

Буде чекати продовження без втомлення

Але це усе . Я хочу лише додому

Ось таке тобі від мене повідомлення