Розмова з сином
Ти швидко так виріс, давай поговоримо, сину,
Так хочеться ніжністю серце зігріти твоє.
Ти гордість моя і моя найрідніша людина,
І навіть у снах я з тобою, я поруч, бо я в тебе є
А ще в тебе є яскравіша ніж зірка на небі -
Це мама твоя, що тобі дарувала життя,
Молилась ночами та в бога просила за тебе
Любов її вічна, бо з вічності ці почуття.
І де б ти не був - чи в селі, чи в далекій дорозі,
Чи ти є успішним, чи щось не вдається - повір
Лиш мама завжди виглядає тебе на порозі,
Всі стежки на світі прямують до мами у двір.
Якщо ти покинув гніздечко - так часто буває:
Чи рано чи пізно всі прагнуть побачити світ -
Завжди повертайся! За обрієм раю немає,
На рідній землі лиш оцінять твій ранній політ.
Бо це є земля, на якій всі ми виросли, сину
Де цвіт із калин опадає в ранкову росу.
Не тільки люби ненаглядну свою Батьківщину
Любити-це мало. Зумій захистить цю красу!
