Сніг весною...

Сніг весною б’є крупою

Землю, вітер без зупинки,

Ніби з бою,- тьмою злою

Розганяє поєдинки

 

Дме бідою лячно тою,

Навіває біль щоднини,

Тягне зброю, що зимою

Склав у склепи-домовини…

 

Не вщухає хижа зграя

Чорних птахів тих безкрилих,

Світ карає, бо немає

Злетів безперервних милих…

 

Все кидає,- намір має

Вщент розбити геть надземне,

Серце крає, бо не грає

Вже веселка крізь скло темне…

 

Смерч горою йде, з корою

Стовбур рушить, як з похмілля,

Хоч ходою весняною

Цвіт буяє, де довкілля…

17.03.2017р.