Закохуватись в тишу

Вставати, кожен день

Ходити на узвишшя,

В соснову височінь,

У полуничний дух,

Торкатись білих хмар,

Закохуватись в тишу,

Допоки є ще час,

Допоки світ не вщух.

А ввечері ізнов

Ложити спати втому,

У синього вікна

Підсьорбувати чай

І згадувати те,

Що іншим не відомо,

Та тішитися цим…

Ну чим тобі не рай?