НЕЗЛАМНИЙ ПЕНСІОНЕР.

Чи то роки уже не ті,

Чи то підкралась старість,

Уже думки якісь чудні,

Уже і в тілі в"ялість...

 

На скронях видно сивину,

В душі неспокій б"ється,

Чогось задумана й сумна,

Та серце все ж сміється...

 

Сміється,тішиться сповна,

В душі неначе "надцять",

І ще б нам жити,жити час,

Та пенсія в "сімнадцять"...

 

Та ні! Не здамся я ніколи!

Мій молодий пенсійний вік,

Не зломить долю і свободу!

А пенсія???Це так...для втіх...