Тікай

Тікай, тікай з моєї ти душі,

Бо я не хочу вже тебе любити,

Нехай зникають із серця міражі,

Бо в цій пустелі я вже хочу пити.

 

Нехай ти - наче спраглому вода -

Мені ти не даєш напитись.

І хоч цей раз мені дуже шкода,

Та більше я не хочу помилитись.