Щось, - колошматить мені душу!..

Щось, - колошматить мені душу!

Ні в думах радощів, ні в слові...

Бо, тільки, й знаю я, що мушу

Кулак тримати наготові!

На жаль, до того – не звикати!

Все маю бачити і чути...

Ні, я не хочу бути катом...

Але, й рабом – не хочу бути!

Мені б, не руки в плечі... Крила!

Щоб я розправив їх над світом,

Щоб стало мені, врешті, сили

Кудись, у світлий день летіти!..