ПЛАКАЛО НЕБО-ПРОСИЛО ПРОБАЧЕННЯ.

Плакало небо-просило пробачення,

За муки людські,за сльози небачені,

За горе людське,що кричало за хмарами,

Плакало небо-жаліло за баченим...

 

Плакали люди-страхи омиваючи,

Рани людські,горе небачене...

Плач матерів,крик сироти:

"Встань ,мій татусю ! Ти ще не йди!!!"

 

Плакало небо-просило пробачення...

Хто винен в горі тім-небо все бачило!