Та ні...

Та ні...
Та ні... Не осінь винна,
Що я закляк, неначе...
Не пісня журавлина
Мене так засмутила...
Вдивляюся у небо,
І радощів – не бачу!
Здалось, наразі, - треба
Розправить свої крила!
І – піснею летіти
Подалі від туману,
В якому грішні діти
Виспівують осанну...