Чи знаєте, люде, як тяжко бува?

Чи знаєте, люде, як тяжко бува?
Як серце горить, як душа догора..
Чи знаєте, люде, як ранять слова?
О люде мої, я духовно вмира...

Чи знаєте ви, що такеє любов?
Чи чули, як в жилах тече її кров? 
Чи бачили ви, що такеє краса?
В години тяжкi вона серце спаса..

О люде, хто я, i навiщо живу?
Чи слiд я залишу, чи просто пiду?
Чи може стеку, як отая вода,
Коли мене хтось дуже сильно злома?

Я маю надiю, що саме в цю мить,
Коли допишу, я залишу свiй слiд.
I буде надiя ця вiчно жива,
I будуть живi всi оцiє слова.