Зими не райдужна палітра

Зими не райдужна палітра:

Сіренький обрій, білий сніг,

Трясеться подихом повітря

Та час біжить, не чує ніг.

Пейзаж – суцільна досконалість,

Температура – на нулі,

І до весни в льодах сховалась

Річкова синя кров землі.

Холодне сонце сліпить очі,

Переступаючи межу,

І небо нічого не хоче,

І я нічого не прошу.