Лист
Читаю листа.
Так у грудях тепло,
Здається дитинство
Нікуди не йшло,
Здається, що смуток
Живе в стороні
І світ посміхається
Щиро мені.
І небо ховати не хоче
Блакить,
І сенс має вічність,
І сенс має мить,
І більше не треба
Шукати мети.
Пиши, якщо можеш,
І далі листи.
