Дякую

В цього вітру дуже дивний смак,

Смак тепла, розлитого усюди,

Дякую за те, що буде так.

Дякую за те, що вже не буде.

Дякую за те, що у пітьмі

Зоряні блищали самоцвіти,

Дякую за те, що у зимі

Я весною був і навіть літом.

Дякую, що у гонитві літ

Не піддався сірості химері

І за те, що свій осінній світ

Я малюю синім на папері.

І у кожній прожитій добі,

І на гранях грішного й святого,

Дякую за все, що є, тобі,

Навіть якщо ти не чуєш того.