Виживання

Сніг упав – збіліло поле,

Кригою накривсь ставок.

В чорноті глибокій неба

Жмені всипаних зірок.

 

Злодій-вовк з хвостом тримтячім

Жалко виє на весь ліс.

Проковтнув голодну слину,

Облизнув холодний ніс.

 

Руда лиска, довгоноса

В нору пташку потягла.

З1їла з тельбухами серце,

Кров злизала – спать лягла.

 

Сіра миша в сірім полі

В нірку зернятко тягне.

Над норою вітер свище,

Колить, ріже ще й гуде.

 

Лось копитом б’є у землю.

Мох, то їжа рогачу.

Рообить дірку у болоті –

П’є холодну до схочу.

 

Полювання лева – зграя

Заганяє оленя.

А на завтра хижі звірі

Уже порають коня.

 

Виживає – хто хитріший.

Хитрий й сильного з’їда.

У кого немає клепки,

І не знайде то – біда.

*****