Поля побіліли

Україно моя рідна –

Поля побіліли,

У краї чужі, далекі

Ключі полетіли.

 

Крига озеро зкрижила –

Мороз, завірюха.

Ноги в валянках померзли,

А у шапках вуха.

 

Десь у лісі вовк голодний

В місяць завиває.

Місяць світить та не гріє,

Холодно кусає.

 

Снігу випало по пояс,

А де – по коліна.

Білий дим, гарячі печі,

Хліб, вогонь, поліна.

 

Сидить батько Голомозий

З сином коло печі.

Мати порає худобу,

Донька гладить речі.

 

Сіли їсти – помолились,

Господа згадали.

Не голодні, в теплій хаті

Спати полягали.

 

Вранці встали, одяглися,

На коліна стали.

За усе в молитві дяку

Господу складали.

*****