Навмисний грiх

Коли Бог говорить: «Ні»,

Роби так, як каже.

Якщо зробиш по- своєму,

Вiн тебе накаже.

 

Кара Божа неодмiнно,

За грiх тобi буде.

Та як пiдеш проти Бога,

Вiн тебе засуде.

 

Ти ж подумаєш, нiчого,

Що я трохи зiгрiшу.

Але потiм на колiнах,

Пробачення попрошу.

 

Та цей грiх у тебе в серцi,

Ти його плануєш.

Хочеш перти проти Бога,

Святiсть не цiнуєш.

 

Бог тебе пробачить певно,

Тiлько знай дружище.

Ти свідомо це робив,

Господь з тебе взище.

 

Друге дiло, ненароком,

Якось оступився.

Попросив помiч Iсуса,

I Вiн заступився.

 

Та якщо щоденно робиш

Усвідомлено свiй грiх,

Причиняєш Богу рани,

Собi срам, а людям смiх.

 

Треба в собi розiбратись,

Що ти бiльше полюбив?

Та неможна буть двояким.

Гріх у собi ти убив ?

 

Сам себе не заспокоюй,

Що грiшиш ти не один.

Коли грiх свiй не залишиш,

Попадеш в багно, пiд тин.

 

Ой, як буде дуже тяжко,

Звiдти вилiзати.

Сам ти добре про це знаєш,

Що тобi казати ?

 

Але буду я казати,

Ви дурницi не робiть.

Свою похоть, дурнi звички,

Богу на алтар кладiть.

 

А про грiх не смiй i думать,

Вмить до Бога утiкай.

На колiнах, у молитвi,

Богу серце вiдкривай.

*****