Повчання
Годі вже на місті стояти,
В дорогу, людино, треба рушати.
Треба підійматися, рухатись, йти,
Туди, де реалізуєшся ти.
Грати порви, кайдани зруйнуй,
Кораблем свого щастя вміло керуй.
Вітрила настав та бриз свій піймай,
Рішуче до щастя свого вирушай.
Відшукай ту одну, істину путь,
І не смій більше з неї ніколи звернуть.
При цьому чужого ти не руйнуй,
Самостійно своє щастя будуй.
