До циган

Гей, циганко та циган,

Не заводь людей в туман.

Людям голови дурманиш,

Та з їх грошi витягаєш.

 

Ой, ромале-ромалечки,

Красти вчать вас з малечку.

Хоч могли б ви свято жити,

Грать, спiвать та не грiшити.

 

Грiх великий ворожити,

Людям голови дурити.

Знаєш, що усе то грiх,

Краще б собi допомiг.

 

Ви веселi, як народ,

Конi гарних в вас пород.

Постiйно кочуєте,

Та в полi ночуєте.

 

Треба свiт усей пройти,

Та грiшних людей знайти.

Треба з Богом кочувати,

Про спасiння всiм звiщати.

 

Ось у таборi циган,

Сам Iсус є Отаман.

Його циган слухає,

Та грiха й не нюхає.

 

А що було, то було,

Що без Бога, зогнило.

Господа циган не знав,

Мозги пудрив, та спiвав.

 

А тепер усе не так,

Старий циган, чи юнак,

В шатер Господа впустив,

Бог грiхи йому простив.

 

То ж тепер усi ромале

В поле йдуть, лiзуть на скали.

Чи пустеля то, чи лiс,

Циган звiстку вам принiс.

 

Цяя звiстка до циган,

сатана вас ввiв в туман.

З Богом щастя у житті,

I в циганському шатрi.

*****