Пам'яті Кузьми Скрябіна
Так скорбно і боляче на душі,
Не хочеться чути й бачить.
Я з ранку в новинах про це дізнався,
А зараз сиджу і плачу.
Я певен, що плачуть також тисячі,
Або, ж, навіть і мільйони.
Такий ти один був на цій землі...
Країна втрачає, стогне.
Співав і казав щось комусь не те.
Бо в правді така, ж, є сила,
Що в лоба б'є так, як аж з ніг трясе.
Так що ж тебе загубило?
Про те знаєш тільки один лиш ти.
Це доля, чи чиясь кара?
Багато з вас рано зібрались піти
На небо, під Божі хмари...
Ти там вже, де сонце на стінах стриба.
Ти там, де на стелі грає.
Ти там, де життя твоє вічно трива...
А ми тебе пам'ятаєм.
02 февраля 2015 год

