Нілу Амстронгу

Я хочу, щоб кожен удар серця був, як удар дзвону…

Ніл Амстронг

 

Нілу ...Нілу...Де ж тепер ти?

Знов по Місяцю стриба?

Молодий, веселий, впертий,

Без скафандру хіба...

 

Чи в астралі між сузірій

Посміхаєшся з Юрком...

Все ж такі привітні, щирі...

Най щастить вам там обом...

 

Ваші посмішки – візитки

Громадян на всій Землі.

Ви її не просто дітки,

Неслухняні та малі…

 

Ви її печаль та слава,

Мрій зухвалість та любов,

Людства зоряна застава.

Посміхніться ж нам всім знов...

 

Як близнята, ви подібні.

Випадковість? Зовсім ні..

Ви однаково нам рідні

І однаково сумні

 

Через звістку, що помер ти,

Як про смерть Юрка були...

Нілу, Нілу,... де ж тепер ти?

І куди вас там взяли?