Кава
Все, що скінчилося - це навічно,
Минуле вже не повернути,
Щастя воно ж таке пересічне,
І в будь-яку мить його можна сягнути.
Залишки кави у чашці немитій,
Якої торкався губами ти,
Різними спогадами геть оповиті,
Як натяк на стерті твої сліди.
Як двічі не війдеш у річку,
Удруге не звариш кави,
Якщо вже гасити свічку,
То мабудь своїми руками.
