Нічний порив

П`янкий аромат той безсонної ночі,

Що темна як в кружці заварена кава

У сутінках вітри легенько шепочуть

І лиш повний місяць сяє яскраво.

Слова у повітрі димом кутають хмари

Рояться у небо швидкими думками

У кожного з нас свої чорні примари

Частинки душі - сховані сутінками

Кудись спішимо і живемо так швидко

Летять дні за дняма, усе як в туманах

Хапаємо час мов ту зірвану квітку

А потім дивуймось, що в`яне так рано...