"ВІТЧИЗНА"...

Як думкою я часто лину,

Коли буваю край землі,

Додому, де свою стежину,

Проклали ніженьки малі.

 

В дитинство. Де сиві тополі,

Пухнаті, кроною шумлять.

І де зірки в нічному полі,

Замріяно палахкотять.

 

До краю, де своє кохання,

В безмежних радощах знайшов.

І де знайшов своє страждання,

Коли у світ великий йшов.

 

Мій рідний край! Моя Вітчизна,

Мої сумління і любов!..

Яка ж ти, ненька, моя різна,

І все ж, моя єдина кров!..