БАТЬКІВЩИНА (Уривок з поеми "Життя")
… Я, люблю свій рідний край, -
Донецький степ широкий!..
Він весною квітне вкрай,
Різнобарвоокий!
Тут, орел-стіпняк літає,
У кришталевій сині,
І «Стожари» в небі сяють,
Поночі, й понині!
Навкруги, - лани зелені,
Обрію сягають.
Переліски та яри, -
Долу пролягають!
І квітуча ця земля:
Усі луки, доли… -
Вона наша, знаю я,
Пам’ятаю з школи!
У «Хрущьовскому» ставку,
Дітьми раків «драли»,
Бавилися у ярку, -
Усе козакували!
Бо це є, наш край родинний, -
Наша Батьківщина!
І у кожної людини,
Є вона єдина.
За яку життя віддати,
Серце і крила… -
Бо лише ось тут нас мати,
Палко голубила!
З дому у життя ступали, -
Час роками лине…
Та у собі залишали,
Частку Батьківщини!
Кого як доля не спіткала,
Сюди ми повертали.
Вона рідна, нас приймала,
Щоби з ким не стало…
Рідній край! Край шахт, заводів, -
Моя Батьківщина! –
Ти, як зіронька на Сході,
Неньки-України!..
