Байдужість чи милосердя

Немае милосердя у людей,

Ми втратили його в гріхах закуті,

Від жадності до грошей і страстей,

Хто поруч гине ,нами ті забуті.

Байдужість наша в пекло вистиляє

Дорогу із загублених сердець.

Ми вірою, як камінцем жбурляєм

Ібагатьом Христос вже не взірець.

Нас кожного любов’ю наділили,

У кожного є гідність і душа,

А ми її пороками зганьбили

І кожен день паскудимо гріша.

Ми стали злими, мов ті вурдалаки,

Летим у прірву майже без кінця.

Нам навіть звірі простягають лапи.

То як же нам потрапить до Отця?

У церкві поглядаєм на сусіда

І судимо ,як він цілує хрест.

Причастимось скоренько до обіду

і забуваєм Божий маніфест.

Забули,що житя у нас коротке

Бодай ще встигнем виправить гріхи.

Та очі від образ у когось вогкі,

Не матимемо крила ,як птахи.

Прокиньтесь люди серденьком благаю,

По різним оберніться сторонам.

Не пустять вашу душеньку до раю,

Своїм пробачте щиро ворогам.

Сосєдка О.Д. 21.09.2016р.

Отзывы

На українській мові вірші по особливому сприймаються! Мурашки по шкірі! Дуже сподобалось. Дякую, Вам!)

І тобі щиро дякую дорогенька Ольго