вмирають нації тихенько.
вмирають і культури, і серця!
навіщо, рідна моя ненько,
ти захопилась полум'ям вогнЕним:
страшним яскравим забуттям.
навіщо свої русі коси
ти дозволяєш відрізать?
а свій прекрасний, щирий голос -
глушить, морить та забувать.
твоє буття - тяжка година:
тут війни, барикади, автомат...
та в світі є ТВОЯ дитина,
яка не дасть тебе ЇМ згвалтувать!
уся твоя сім'я - це МИ!
ми - сильні, мужні та єдині!
і зможем ми світанок зустрічать
на мирній та щасливій БАТЬКІВЩИНІ!!!
