УКРАЇНЕЦЬ, ПАМ'ЯТАЙ ХТО ЗНИЩУВАВ ТВІЙ НАРОД !
У серпні 1482 року ТАТАРИ ЗРУЙНУВАЛИ УВЕСЬ КИЇВ і знищили практично все його населення. З цього моменту вся історія та Культура Великого Києва іде у забуття.
__________________________
Книга «Історія Києва» (Древній та середньовічний Київ. «Наукова думка», Київ, 1984 р, т.1., с 204) нас інформує:
«Близько 1480 року за повелінням великого князя Казимира були надіслані люди з Подніпровських волостей «оправляти» Київський замок. Укріплена ними фортеця була у 1482 році зруйнована ордою кримських татар на чолі з Менглі Гиреєм… невдовзі після нашестя орди Менглі Гирея уряд Великого князівства Литовського прийняв активні заходи до відновлення Київського замку». Але наскільки серйозним було руйнування Київського замку татарами видно з того (як пишеться далі), що на післятатарські відбудовчі роботи зібралося «20 тисяч сокир» під охороною… 40 тисяч війська.
Дивує той факт, що «Історія Києва», котра стільки місця (с.192-201) приділила «Завоюванню Києва Батиєм та його наслідкам», ніякої серйозної уваги не звернула на страшний факт, що у серпні 1482 року татари зруйнували увесь Київ і знищили практично все його населення. З цього моменту вся історія та Культура Великого Києва іде у забуття.
А далі – Київський погром був «…тільки прелюдією до дальших, ще страшніших погромів. Року 1485 було спустошено Поділля. Року 1488 – Київщину. Року 1490 – Волинь і Холмщину, і далі майже кожен рік повторюються страшні татарські наїзди, які пустошать цілий край аж до Поліських боліт і Десни. Ці наїзди мали страшні наслідки. Здобутки культури й цивілізації двох століть були знищені за кілька років. Вся Україна до лінії Росі й Десни обернулася у пустиню. Сотні тисяч найлуччого людського матеріалу пішло у неволю. Усі страти в людях, каже новіший український історик, які потерпіла Україна протягом одного покоління після 1480 року, були такі, що ними можна б сколонізувати величезні простори лугів та степів» («Нарис Історії України» Д. Дорошенко, т.1, с. 109.). За неперевіреними даними в Україні-Русі на той час проживало 12 млн. людей. Після татарської навали залишилося тільки 3 млн мешканців.
Отже, з 1483 року Київська-Українська цивілізація починається спочатку, бо Менглі Гирей стер з мапи світу усю історичну Русь разом з людьми, бібліотеками, будовами…
А от що каже нам про цю подію церква старовірів.
У 1472 році до Москви прибуває рабин Схарія, котрого було вигнано з Києва. У Москві Схарія розпочинає свою діяльність (у історії – це «Єресі жидовствующих») і таким чином стає приближеною особою до московського князя Івана ІІІ. Рабин Схарія, нашіптуючи Іванові ІІІ, що Ісус Христос ще не народився, а ти, Іоан, і є Ісусом Христом, нацьковує його на Русь та її столицю Київ. Спаливши Київ і знищивши Русь, Іван ІІІ, як йому нашіптує Схарія, може стати царем Русі з новою столицею у Москві, як Третім Римом. Але Іван ІІІ не має достатніх військових та матеріальних сил задля нападу на Київ. Крім того, він ще знаходиться у залежності від Золотої орди, якій сплачує певну платню (сплата оброку до Криму Золотій Орді припинилася лише Петром І). Але Схарія не зупиняється на цьому. Через емісарів Хозарського ханства, які після Святославового спалення осіли у Криму (Хозарське ханство Феодоро), Схарія допомагає Іванові ІІІ підкупити Золотоординського хана Менглі Гирея і нацькувати його на Великий Київ. Менглі, знаючи військову міць Києва, не поспішає виходити у похід. Але природа на той час стала на бік підлих завойовників – після тяжкої зими 1481/1482 років в Україні-Русі розпочалася епідемія легеневих хвороб. Цим не забарився скористатися Менглі Гирей. У серпні 1482 року хан Меглі з кримськотатарським військом спалює і грабує Київ. Викрадені у храмі Святої Софії символи – золоту чашу та дискос, Менглі, на доказ спалення Києва, надсилає московському князеві Іванові ІІІ. Саме після спалення Києва, а згодом і практично всієї України (1483 р), Іван ІІІ починає себе титулувати царем. Ну а всі його підлеглі вже давно іменуються християнами (рос. крестьянамі).
Анатолій Кондратьєв, фб
УКРАЇНЕЦЬ, ПАМ'ЯТАЙ ХТО ЗНИЩУВАВ ТВІЙ НАРОД !
А ви і далі називайте татар братами.
128
