Я матері доземно уклонюсь,
Я перед нею стану на коліна,
З бідою всякою до неї обізвусь,
Бо я для неї назавжди дитина.

Скажу спасибі за безсонні ночі,
Подякую за ніжні руки теплі,
Загляну у її бездонні очі,
Бо їй не треба зайвих реплік.

Вона мене зігріє, обійме,
Підтримає в лиху годину.
Вона для мене є  свята,
А я для неї назавжди дитина.

Я перший крок робив з тобою.
Влила у мене ти любов.
До тебе я приходив із журбою,
Коли прийду, утішиш знов.

В життя мене ти будеш проводжати,
Благословиш, молитимешся Богу,
А потім будеш ждати-виглядати...
Я ж повернусь до рідного порога.

Тобі доземно, мила, уклонюсь,
Перед тобою стану на коліна
І тихо-тихо:"Мамо," - обізвусь,
А ти до мене:"Ти моя дитино".