Творчий дебют АНАТОЛІЯ РЕЗНІКА
ВЛАСНІ ВІРШІ І ПІСНІ
Народився я у Волочиську, але шкільні роки пройшли у рідній Тарноруді, яка наповнювала, зваблювала і дивувала незвичайною мальовничістю і красою, вражала своєю глибокою історією і пробуджувала у юній ще душі, але багатій вже уяві ті перші поетичні рядки і нотки, які з роками переростали у власні вірші, пісні і історичні поеми.
Закінчив СНУ ім.. Лесі Українки (філологія) і продовжує навчання у магістратурі ЧДТУ(політична філософія) та ПДАТУ (селекція).
Не в одній книзі можна зібрати всю ту творчість, яка що-дня зростає і збагачується новими творами та науковими статтями.
Готуються до публікації три достатньо великі історичні поеми «УКРАДЕНА БАТЬКІВЩИНА», «БЛУД І ЗРАДА», «ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ».
Також йде робота над альбомом власних пісень з авторським виконанням.
Читайте, співайте, насолоджуйтесь поринувши у світ космічних мрій - моїх не сповнених надій!
Життя стає таке, яке собі ми уявляєм і сили більшої немає,
як ті глибокі почуття, що до єдиної людини виникають і не зникають
вродовж всього життя, і щастя більшого немає!!!
* * *
Черговий аркуш паперу дивиться на мене розгублено,
Ручка гаряча тремтить у руці і вагається,
Я розумію, що втрачено все і загублено,
Та не витримую більше я - серце стискається -
Воно з відчаю з защемленим болем кохається.
Навіщо ти прийшла в моє життя,
Зірвала павутиння спокою і скуки,
Моє життя - тепер твоє життя,
Або твоє життя - своє,
А в мене - біль і муки.
Останній перший лист, останній ніжний погляд
Мене кидає у безодню темноти сліпої,
Тече краплиною з щоки сольоний слід розлуки
І присмак гіркоти не погасять усі напої,
Лише твої солодкі і розчулені уста.
У ТОБІ...
Космічні очі - не земні,
Уста звабливі, соковиті, спілі
І вії, брови, голос, погляд - все в тобі
Від Ангела, від Бога є в твоєму тілі.
Яка ж душа твоя? - Не встиг я зрозуміти,
Не зміг знайти дверей, щілиночки малої,
Щоб хоч на мить тобою оп'яніти,
Та впасти непритомним в кручу з головою
І бути вічно в стані цім п'янкім мені
У пеклі, чи у раї - не важливо!
Та добре, що я знаю - що ти є в мені
Краплиною сольоної сльози у морі,
Частинкою зерна і маку, і волошки в полі,
Ти - моє вічне і космічне ДИВО
У МЕНІ !
ЗАКОЛДОВАНА ОТРАВА
(слова і музика автора)
Em Am D7 G Am
Я як день, а ти як нічка,
D7 G Am
Полонить нас неба стрічка,
H7 Em Am
То червоне, то жовтяве,
H7 Em
Захід сонця цвіт багряний.
Am D7 G Am
Протоптали ми стежину
На розкішну полонину,
Де квітами і росою
Закосичив коси твої.
Де останню одежину
Загубили як пір'їну,
Де зливались в одне ціле,
Та не буде в нас весілля.
В нас не буде діток своїх,
Ні сім'ї, а ні покоїв,
А лише одна забава,
Заколдована отрава.
Будем пити і п'яніти,
Тільки щоб не знали діти,
Тільки щоб не знали люди,
Бо це щастя нас погубить.
Я як день, а ти як нічка,
Полонить нас неба стрічка,
То червоне, то жовтяве,
Захід сонця - цвіт багряний.
НАЧЕ ЗНОВ РОДИВСЯ
Що це за любов,
Що це за кохання,
Де вона взялась -
Перша і остання.
Наче сонце в ніч,
Як сніг серед літа,
Звабила мене
Гола вся, роздіта.
З подихом весни,
З поцілунком першим,
Заховались ми
У зацвілі верби.
Там слова - то погляд,
Думки - то бажання,
Руки - то пір'їни,
Губи - то кохання.
Задихаюсь наче
У глибокій кручі,
Накривають хвилі
Пристрасті кипучі.
Подих зупинився,
Тіло затремтіло,
Наче знов родився -
Оголилось тіло...
* * *
Горять свічки, блищать ікони,
Земля в молитві до небес,
Христос воскрес! Лунають дзвони...
І спів - "воїстину воскрес!"
Стоїш ти з кошиком лозовим,
Щоб тіло й душу освятить,
Твоє лице немов з ікони
МАРІЇ-МАТЕРІ СВЯТОЇ
Плинить і гріє, і живить.
Ти - небеса, ти - цвіт, ти - сонце!
Ти колисанок спів м'який,
Розбитих мрій моїх віконце,
Ти сон мій ніжний і п'янкий.
ОСОБЛИВА
Не зрівняна, не повторна,
Кароока, чорноброва,
Загадкова, дивовижна,
Незабутня, сама ніжна.
В день, як сонце променисте,
В ніч, як зірка в небі чистім,
Що моргає і сміється,
Як струмок із гірки льється.
Не відпущу, не дозволю
Зупинити серце моє,
Ти єдина в цілім світі,
Потонув я в твоїм цвіті.
Заблукав я в сні з тобою
І не знаю, що зі-мною,
Не живу і не вмираю,
Я кохаю! Я кохаю!
НАВІЩО Я ТОБІ ?
Я все ніяк не можу зрозуміти,
Чим я тебе в собі тримаю
І ти мене не хочеш відпустити
- Збагнути це не в силі. І не знаю,
Навіщо я тобі, для чого?
Невже для дружби тільки однієї?
Чи може лиш коли небуть для того,
Щоб скинути напругу з тіла і душі своєї?!
Я все забув, відклав амбітні плани,
Живу тобою лише я що-днини,
Допоможи загоїти всі мої рани,
З душі і серця зняти павутини.
Я замотався в них, я вибився із сили,
Не можу я вдихнути щастя в повні груди,
Подай же мені руку, моя мила,
Я оживу тоді! Відчують всі повсюди
Моє бажання жити і кохати,
Любити мріяти, творити і радіти,
Рабів до подвигу з колін їх підіймати,
Горіти в полум'ї життя, а не спокійно тліти.
Я ТАК ТЕПЕР ЖИВУ...
(слова і музика автора)
Am E7
Сміюсь і плачу, радію і молюсь,
A7 Dm
Сплелось в мені, змішалось все в одне,
E7 Am
З тобою я в РАЮ і в пеклі я томлюсь
H7 E7
-Ти знову поряд і зводиш з розуму мене.
А вчора був не я - торкався він тебе,
Усю тебе тримав в своїх обіймах,
В моїх очах сьогодні все пливе
Від відчаю і сліз - немов би в фільмах
Про нещасливу і трагічну ту любов,
Що жити не дає - висушує все з середини,
Коли життя нічого не вартує, лиш покров
Святої Матері Марії добавляє мені днини.
Я так тепер живу, життя моє - печаль
І сум і розпач, і страшна зневіра,
- Та це без тебе, а з тобою долі ця вуаль
Паде до ніг, як одежина з твого тіла сіра.
І будем ми тоді кохатись до схочу,
Тремтіти від бажань, взвивать від насолоди,
Не можу вже чекати, я так тебе хочу
Торкнутися твоєї неземної вроди.
МОЯ ПЕЧАЛЬ
(слова і музика автора)
Am F Am
Ніччю, розстелена моя печаль,
F Am
Її нема кінця - безмежна даль!
F E
Ніччю! Розстелена печаль,
Am
Моя печаль!
Небо! Послало ти мені любов,
На одного, а не на двох!
Небо! Таку важку любов,
На одного!
Сонце! Ти моя зоре у світах,
Лечу до тебе в своїх снах!
Сонце! Зігрій хоч ти мене,
У моїх снах!
Місяць! Ти як і я у самоті,
Блукаєш ночами в пітьмі!
Місяць! Один у самоті,
Як я!
Боже! Ти мою душу забери,
Але любов її верни!
Боже! Верни її любов,
Її верни!
НЕ МОЖУ
Я так жити далі вже не можу,
З розуму без тебе що-дня сходжу,
Бога помогти мені благаю,
Хоча віри в нього вже не маю.
В пекло чи у рай - не так важливо,
Чи у землю - в темну домовину
Заберу з собою моя мила
Кожну нашу пристрасну хвилину.
Я що-дня згасаю як вуглинка,
Що в вогні уся перегоріла
І розвіє вітер попелинки
З моїх мрій і з мого тіла.
Я так жити далі вже не в силах,
Душить мене в грудях сум проклятий,
Хочу стати птахом, щоб на крилах,
Над тобою хмарки розганяти.
Я ЗНИКНУ
Піти вчасно стиснувши пальці
До хрусту кісток від тебе у ранці,
До скрипу зубів, судоми в грудях,
Хоч витиму вовком прямо на людях.
Щоб ти пожаліла, щоб ти сумувала,
У снах зі-мною щоб ти розмовляла.
Сказала: "Вернися! Я більше не можу,
Обпало вже листя - сумна я вся ходжу.
- Я буду твоєю коли ти захочеш,
Та тільки зі-мною ти жити не можеш.
Ти все розумієш і знаєш всю правду,
Без тебе не можу - готова на зраду!
Я буду з тобою, лише повернися!"
- Та це ж я з собою у сні зговорився!
Піду не тому, щоб тебе "розбудити"
- Я зникну, бо більше не можу так жити!!!
ТИ НЕ МОЯ
Ти не моя, ти віддана йому
І тілом, і душею, і єством своїм,
І от зустрілись ми - і ти, і я. Повірити кому?
Глибоким почуттям його, своїм, твоїм?
А чи вони були твої глибокі почуття?
Чи рвала ти зубами мокру і сольону подущину?
Та ні, ти пригортала до грудей заплакане дитя
Й спокійно плила уперед, як стомлена ріка
В вируючу пучину.
Кипить, болить , пече усе моє нутро,
Бо так не хочу своє щастя зараз відпускати.
Я так тебе шукав і я тебе знайшов,
Я мріяв лиш тебе одну у себе закохати!
Ти не моя, ти віддана йому
І тілом, і душею, і бажанням
Я скоро пропаду, я зникну лиш тому,
Щоб не ламати ваше з ним кохання!
Я ЗУПИНЮСЬ !!!
(слова і музика автора)
Am E7
Я всю тебе хотів собі забрати,
A7 Dm
Я володіти хтів тобою як своєю
E7 Am
І всю любов, і ніжність всю віддати,
H7 E7
Та не судилось бути долею твоєю.
Я квапився, я діяв, поспішав,
Про почуття свої казав тобі й писав
І цим тебе я мабуть вже достав,
А потім губи сам собі скусав.
Навіщо, ну для чого я ломлюсь,
В твоє життя бездумно, безнадійно?
- Я зупинюсь! Для тебе - зупинюсь!
Коли увесь у тобі розчинюся я повільно.
Я всю тебе хотів собі забрати,
Я володіти хтів тобою як своєю
І всю любов і ніжність всю віддати,
Та не судилось бути долею твоєю.
НЕНАВИДЖУ ТЕБЕЯ Я І ЛЮБЛЮ !
Ненавиджу тебе я і люблю,
Що діється зі-мною - я не знаю,
Не вірю ж в Бога, та його молю
Мене забрати з цього пекла я благаю.
Несамовито сумно й тускно настає,
Коли тебе не бачу і не чую хоч годинку.
Ти ж не зі-мною, мила - думка дістає,
Та ні, ти саме присипаєш меньшеньку дитинку.
Влетів я у твоє розмірене життя,
Порушив спокій твій і свій назавжди.
Як бути зараз нам, як вивести путя?
Ти кажеш: " Час ще є - та не прожди,
Не прочекай, кохай, люби, втішайся -
Заглиби всю міць свою,
Всього себе, всю душу, все бажання,
Усю цю неземну любов твою,
А там тоді побачим, зрозумієм ми,
Яка для тебе я, який для мене ти!"
Не навиджу тебе я і люблю,
Я Бога помогти собі молю!
ХОЛОДНА НІЧ
І знову хмарить, холод поміж нас,
Зігрітися обом немає знову змоги,
Ти засипаєш зморена в черговий раз,
Не в силі ти піднятися на ноги.
А під вікном твоїм як цуцик я замерз
Й сумним розбитим кроком плентаюсь додому,
Чомусь прибився до ноги якийсь приблудний пес
- Напевно, він відчув свого у місці цьому.
Плинить і зваблює мене холодна темна ніч,
Ревниво вітром обвиває скроні мої,
Тепер я з нею в темряві завжди, та певна річ
- В думках і мріях, снах моїх - твої лише уста
І очі дивовижні карі твої.
* * *
Без тебе день - не день
І ніч - не ніч без тебе!
Не пишеться ні віршів, ні пісень
І місяць з сонцем потускніли в небі.
Я холодом твоїм просяк,
Так зимно на душі і в тілі,
Покінчити із цим не можу я ніяк
І у зневірі цій вмирають мої мрії і надії.
Від мене і весна тим смутком пройнялась,
Тепла нема і вітер крижаний лютує,
Шукати щастя у світи ти подалась,
І що без тебе я помру - тебе це не хвилює.
* * *
Серце не б'ється моє, а тріпоче,
Голос у грудях тремтить і згасає,
Тіло розбите любить тебе хоче,
Але можливості тої не має.
Як переспати ті довгії ночі?
Як пережити ті дні нескінченні?
Як зрозуміти ті карії очі?
Як розігнати думки незліченні?
МЕНЕ ТИ БІЛЬШЕ НЕ ЗУСТРІНЕШ
(слова і музика автора)
Am F
Я все збагнув, я все побачив,
G E7
Я все почув і все пробачив,
A7 Dm
Твоє життя, твої бажання,
H7 E7
Твої слова, твоє мовчання.
A7 Dm
Ти у мені живеш сльозою,
G E7
Я у тобі ламаю долю,
Am F
Я залишу у тобі казку,
E7 Am
Про ту любов і свою ласку.
Я полечу в далекі гори
І у рівнини, і простори,
Я пропаду у полі чистім,
І розливусь у річці бистрій.
Мене ти більше не зустрінеш
І мої вірші десь подінеш,
І будеш жити як захочеш,
Та свою долю не наврочиш.
Я все збагнув, я все побачив,
Я все почув і все пробачив,
Твоє життя, твої бажання,
Твої слова, Твоє мовчання.
СКРИПКА
(слова і музика автора))
Am E7
Хто чіпає струну твою скрипко,
A7 Dm
Що ти жалем так плачеш в гаю?!
F Am
- Море болю у пісні цій видко,
F E7
Ти пронизуєш душу мою!
A7 Dm
А смичкові підспівує вітер,
G E7
Відчуває він тугу твою!
F Am
- Плачеш ти в самоті у спокуті,
F E
У зеленім веснянім гаю! } ( 2 рази )
Солов'ї всі затихли в мовчанні,
Свій ти сум і на них пролила!
- Плачуть струни твої від кохання,
Чию долю ти скрипко взяла?!
Чиє серце з тобою страждає
І струну твою ніжно торкає?!
- Тихо пада мелодії звуки,
Стогнеш ти від чужої розлуки! } ( 2 рази )
І зливається пісня та з серцем,
Як струмок з невеличким озерцем!
Хто чіпає струну твою скрипко?
Море болю у пісні цій видко!
Хто чіпає струну твою скрипко?
Я КОХАЮ !!!
Бринить ще не натягнута струна,
До крові ранить руки й серце вперто,
Минає щойно почата зима,
На вухо шепче щось відверте.
Мережить іній білий скроні
І диха холодом весь світ,
Йому підставлю я долоні,
Забувши, що мені вже сорок літ.
Так хочеться весни та раю,
На крилах я в своїх думках літаю!
Я кохаю! Я кохаю!
* * *
У перший день весни
Думки мої з тобою
І мої сни п'янкі
Напоєні любов'ю
Лише до тебе, до одної,
Бо не існує іншої такої,
Як ТИ, із вродою, красою,
Не з цього світу - не Земною!!!
ЛИСТ ЛЕДІ
Такий от лист чарівна Леді, мав вже давно потрапити до
Ваших рук, та не хотів й не міг я розкривати всіх воїх бажань
і мук, бо серце Ваше, бачу, що напоєне любов'ю і цю наївну
простоту відверту мою Ви б розірвали на шматки і кинули
б до ніг.
Ступаючи за свій поріг думками лиш про Вас живу,
у почуттях нестримних я тону, в своїй уяві зовні не примітній
і привидом блукаю між людей, щоб знов піймати погляд теплий,
світлий - ледь помітний, а повернувшись, довго Вам вдивляюся
у слід, де під ногами мокрий сніг і лід, і у думках іду я з Вами поряд не тільки як опора - як чоловік, торкаюся сором'язливої жіночої руки
і так що-день-за-днем ходжу навпроти Вас, бо серця поклик кожний
раз мене хвилює, підіймає, та тільки та краса мене лякає!
- Від хвилювання я помру, якщо я підійду, щоб познайомитись
і голос Ваш почути...
Та ні ! Цього не може бути, бо Ви настільки гарна, молода і звісно ж - не сама! А ці слова мої скоріш за все написані дарма. Шкода.
---------------------------------------------------
Я НАРИСУЮ ЛЮБОВЬ
(слова і музика автора)
Am F
Я нарисую любовь, я нарисую цветы,
G F E7
Я нарисую себя с тобой, где только я, только ты!
A7 Dm
Я нарисую любовь свою, я нарисую любовь твою,
F E7 Am
Я уловлю этот миг, мой нежный стон, твой нежный крик!
Я нарисую любовь, я нарисую цветы,
Я нарисую себя с тобой, где только я, только ты!
Земля ушла из-под ног и кружится вновь голова,
Я удержаться не смог и растревожил тебя!
Я нарисую любовь, я нарисую цветы,
Я нарисую себя с тобой, где только я, только ты!
Рука не дрогнет моя в разгаре осени дней
И кисть прольет не тая пик страсти твоей и моей!
Я нарисую любовь, я нарисую цветы,
Я нарисую себя с тобой, где только я, только ты!
Я нарисую любовь свою, я нарисую любовь твою,
Я уловлю этот миг, мой нежный стон, твой нежный крик!
ДЛЯ ТЕБЯ
(слова і музика автора)
Am F
Я пою для тебя, а-а-а, а-а-а,
G F E7
Я дышу для тебя, а-а-а, а-а-а,
Am F
Я люблю для тебя, а-а-а, а-а-а,
G F E7
Я живу для тебя на планете Земля!
Am F
Прилети ты ко мне из далёких миров,
G F E7
Галактических грёз и космических снов.
Am F
Я кричал в тишину, я молил в высоту,
G F E7
Я искал глубину, я стоял на краю...
И я встретил тебя, ты как солнце взошла,
Ты рекою плыла, ты росою цвела.
Нежный взгляд твоих глаз, голос робкий погас,
Опьянил меня в раз, одурманил в тот час!
Я пою для тебя, а-а-а, а-а-а,
Я дышу для тебя, а-а-а, а-а-а,
Я люблю для тебя, а-а-а, а-а-а,
Я живу для тебя на планете Земля!
Я кричал в тишину, я молил в высоту,
Я искал глубину, я стоял на краю.
И я встретил тебя, ты как солнце взошла,
Ты рекою плыла, ты росою цвела.
Я пою для тебя!!!
МАЛО МЕСТА
(слова і музика автора)
Am
Очень тесно, очень тесно,
A7 Dm
Нет в твоём сердечке места,
Dm Am
Нет в твоём сердечке места
H7 E7
Для меня, моей любви!
Ведь любовь моя такая,
Слишком сильная, большая,
Ей не в сердце - в мире тесно,
Мало места для неё!
И в любви, и в наслажденьи
Познаётся всё в сравненьи,
В чувствах, нежности, терпеньи,
И в веселье, и в беде!
Ты такая, не простая
И серьёзная, и злая,
И холодная , сухая,
Что же делать мне с тобой?!
Ты такая, заводная,
Ты весёлая, смешная,
Очень стильная, крутая,
Я с ума схожу с тобой!
Очень тесно, очень тесно,
Нет в твоём сердечке места,
Нет в твоём сердечке места
Для меня, моей любви!
Я ПОЛЮБИЛ...
(слова і музика автора)
Em Am
Мне в 40 лет казалось, что я жизнь прожил
D7 G
И всё успел увидеть, и все потерять,
E7 Am
Но вот случилось чудо - я так полюбил,
F# H7
Что стонет сердце и душа болит опять!
И что же делать мне с любовью той теперь,
Ведь этот дар от Бога я не заслужил?!
Я полюбил тебя так сильно, что с ума схожу - поверь!
Поверь - я раньше жил, как будто и не жил!
Я находил кого-то, а потом совсем терял
И всуете пол жизни перетер в сухой песок,
Искал и ждал тебя - с судьбой своей играл,
Готов не раз был пулю зарядить себе в висок!
И что же делать мне с любовью той теперь,
Ведь этот дар от Бога я не заслужил?!
Я полюбил тебя так сильно, что с ума схожу поверь!
Поверь - я раньше жил, как будто и не жил!
НАДЕЖДА, ВЕРА И ЛЮБОВЬ
(слова і музика автора)
G F# Hm
Надежда, Вера и Любовь
G F# Hm
Зовут меня на небеса с тобой,
G F# Hm
Слова из Библии Святой -
G F# Hm
Надежда, Вера и Любовь!
G F# Hm
От тела своего я оторвусь и растворюсь,
G F# Hm
Сольюсь с твоей душой и глубиной оббильних чувств,
G F# Hm
В своей любви к тебе - тебе я поклянусь,
G F# Hm
Я так боюсь не долететь, сгореть - но я молюсь!
G F# Hm
Я так молюсь! Я за тебя молюсь!!!
Надежда, Вера и Любовь
Зовут меня на небеса с тобой,
Слова из Библии Святой -
Надежда, Вера и Любовь!
Дышу просторами вселенной колыбельной тишины,
Раскаты грома на Земле уж позади и не слышны,
Лечу к тебе, к огням любви - небесных ярких свечь,
Несу огонь любви своей, чтоб там его зажечь!
С тобой зажечь! С тобой в двоём зажечь!!!
Надежда, Вера и Любовь
Зовут меня на небеса с тобой,
Слова из Библии Святой -
Надежда, Вера и Любовь!
C ЗЕЛЕНОЮ ТОСКОЙ,
С ПЕЧАЛЬЮ СЕРОЙ (романс)
(слова і музика автора)
Em Am
Я в Новый год без радости, веселья
D7 G
Сижу один за праздничным столом,
E7 Am
С зелёною тоской, с печалью серой,
D7 G
С зелёною тоской, с печалью серой,
E7 Am
С зелёною тоской, с печалью серой
Em H7 Em
Я разделю день с ночью пополам!
Весельем полон дом твой, детским смехом,
Из окон льётся свет от ёлки голубой,
В судьбе твоей я стал большой помехой, } ( 3 рази )
Нет жизни без тебя мне, молодой!
Искрится в двух бокалах цвет разлуки,
Пьянящий аромат влечёт меня к вину,
Ты близко, но ты с ним, свои глаза и руки } ( 3 рази )
Отдала всё ему, ты вся в его плену!
Ударил по столе я с дикой силой,
Разбился твой не тронутый бокал,
Но ничего не сгасло в сердце к милой, } ( 3 рази )
Ведь я не зря всю жизнь тебя искал!
Кружит белый снег - как ты хотела,
Я для тебя его у тучки попросил
И в эту ночь ты позвонить не смела } ( 3 рази )
Я понял всё и я тебя простил!
Я в Новый год без радости, веселья,
Сижу один за праздничным столом,
С зелёною тоской, с печалью серой } ( 3 рази )
Я разделю день с ночью пополам!
ДЕВУШКА ТАНЯ
(слова і музика автора)
Am
Девушка Таня в платье АРМАНИ
E7
Сама одиноко сидит,
Dm
Один только ряд в переполненном зале
Am
Меня будто ждёт и манит
A7
Она королева, никто и не смеет
Dm
Присесть к ней поближе, но я
F
Ловлю её взгляд случайный и нежный
E7
И вот я смотрю не тая
Любовью своею в глаза её прямо,
Слова мои льются рекой
И в миг всё исчезло, она уезжает,
Я смог лишь коснуться рукой
К её нежной коже, к руке на прощанье
С цветком белым - чистым как снег,
Отдал своё сердце и душу - не зная,
Что с ней я расстался на век!
Девушка Таня в платье АРМАНИ
В глаза уж другому глядит,
Она королева и чувства чужие
Её не волнуют, но флирт
Она применяет, мужчин завлекая
В расставлены сети свои,
А после из чёрствой душой исчезает
Ввергая их в муки свои!
Девушка Таня в платье АРМАНИ
Сама одиноко сидит,
Один пустой ряд в переполненном зале
Кого-то другого манит.
