З пантелику

Радійте пеклу, десь є рай –

Бо це логічно.

Весна у ритм пташиних зграй

Звучить музично.

Жилося б легко, та азарт

Здирає мито.

Люби свій смуток, як Декарт

Своє «cogito».

Кривляння це глухоніме -

Твій зойк та вереск.

То нам Тана́тос підморгне,

То звабить Ерос.

Ніким не зрозумілий я -

Як Фостер Во́ллес.

Мій нескінченний жарт життя –

Сміятись вголос.

Сміятись вголос, реготати

Смерті в пику –

Каргу безносу так збивати

З пантелику.

Отзывы

Дикарт, Танатос, Ерос, Фостер Воллес - они такие разные, что их объединяет?