Ми зали́шимось знову при власному судженні
Аудиозапись
Ми зали́шимось знову при власному судженні.
Ми тримались лише на тілесному збудженні.
В твоїх хтивих очей безвідмовна стрільба.
Десь любо́в – це трофе́й. А у нас – боротьба́.
Ми не віримо ні в щире щастя, ні в долю.
Ми цінуємо не повну чашу, а волю.
І коли затинається пісня у грудях,
Ми зчиняємо галас та сварку на людях.
Ти на мене впливаєш, як іржа́ на залі́зо,
Я в твою чорну ду́шу з ліхтарями не лізу.
Я облишив ідею тебе рятувати,
Бо ти любиш свої запилю́жені ґра́ти.
Усі мрії твої є лише забага́нками.
Ти гидли́во гляди́ш на наш світ за фіра́нками.
Випуска́єш з леге́нь ці́вку ди́му у сте́лю,
І в очах твоїх бачу я мертву пустелю.
Отзывы
Олен Екатерина14.12.2025
печаль, але надо жити
Гуля14.12.2025
Сильно! Под впечатлением...
Дяченко Христина16.12.2025
Стільки ніжності та любові
