На нас ясноо́ко дивилось бароко

* ілюстрацію згенеровано ШІ за текстом мого вірша.

На нас ясноо́ко дивилось бароко,

Юрми́лися хмари – от-от небо трісне.

Ворона над церквою Іллі Пророка

Кружляла, та каркала щось дуже грізне.

Ми всі існували у тому регістрі,

Де за́вжди вчува́єш лиш кпи́ни дошку́льні.

Отак ми й жили́ – в блискавиці на ві́стрі –

Ми йшли повз пишно́ти ці архітектурні

В кафе, в ресторани, в кіно, у крамниці,

Ми в черзі стояли до тронної зали.

А десь над собором сам Бог в тілі птиці

Про долю нам ка́ркав, та ми не зважали.

Отзывы

Гуля13.11.2025

Интересный и запоминающийся сюжет... Браво, Андрей!

ОУ. мій улюблений стиль архітектури.