Уявний друг
Аудиозапись
* ілюстрацію згенеровано ШІ за текстом мого вірша.
Мене ти вигадав тоді,
Коли терпів погрози й кпи́ни.
В твоїй уяві у журбі
Я виник з почуття провини.
Та ти був жертвою, а я –
Мечем заслуженої кари.
І шматувала лють моя
Усіх, хто ніс нам біль та чва́ри.
Як нападали страхи ті,
Що світ робили чорно-білим,
Ти засинав у забутті,
І керував твоїм я тілом.
На хвильку місцем поступись!
Свідомості кермо віддай-но!
Щоб сльози більше не лились,
Я порятую світ негайно.
Довкола безліч злих катю́г,
Я нищу їх, як вірусолог.
Хоча я – твій уявний друг,
Я - їм цілком реальний ворог.
Коли у школі задираки
Твій вигляд підняли на сміх,
Я виніс ви́рок їм «подяки»:
Їх виловили в річці всіх.
Тебе сусід жбурнув в багнюку,
Коли ти йшов повз його двір.
Я втихомирив ту тварюку:
Його шукають до сих пір.
І саме я - не забувай же! –
Позбувся телепня, який
Тебе цькував нестерпно. Майже
До сліз доводив, друже мій.
На хвильку місцем поступись!
Свідомості кермо віддай-но!
Щоб сльози більше не лились,
Я порятую світ негайно.
Довкола безліч злих катюг,
Я нищу їх, як вірусолог.
Хоча я – твій уявний друг,
Я - їм цілком реальний ворог.
У нас на двох одне ім’я.
Уявний друг твій – ідеальний.
Та ча́сом я, та ча́сом я
Міркую: «Хто з нас двох реальний?»
Отзывы
Гуля26.10.2025
Сильно, Андрей! Песня завораживает! Задумаешься тут...
Олен Екатерина27.10.2025
Гарна пiсня-для роздум я
Дяченко Христина03.11.2025
ціла історія
