Тру́би Єрихо́ну
Аудиозапись
Неласка́вий жовтень геть обскуб осику,
Позривав останнє листя з чубу клену.
Ще червоне сонце суне в вікна пику,
Та уже воно не гріє цю арену.
На арені карнавал в трагічних масках:
Цирк із ко́нями, і клоуни сумують.
Перехожі корчать пики у грима́сках,
Продають тепло тут люди і купують.
Тож надворі знову жовтень – як годиться -
Дії, мрії та думки́ сумні́ і кво́лі.
Із небес на землю ллє свята́ води́ця,
В нас від неї є гріхи та парасолі.
Під підо́швами вальсує мертве листя,
У калю́жах пропливають сірі хмари.
Навіть погляд не здійму тепер увись я –
Так боюся за минуле літо кари.
Вже не пестить шкіру сонячне проміння,
Завиває вітер траурну токату.
Насилають холоди на нас тремтіння,
Спроба ніжності приречена на страту.
Баритон густий у храмового дзвону.
Хмари в небі - наче що́гли кораблів.
Дує осінь в мідні труби Єрихону,
Що ущент руйнують мури теплих днів.
Отзывы
Дяченко Христина03.11.2025
дуже влкчні метафори
