Коли дума буйним громом пронесеться

«Всі покою щиро прагнуть,

А не в єден гуж всі тягнуть …»

(Іван Мазепа, «Дума»)

Попід небом споконвічних ворожнеч,

Райський сад палким вогнем тоді займе́ться,

І засяє меч в руках святих предтеч.

І почує Бог благання із каті́вень,

І запросить на розмову, - не на змову.

І Христос із жебраками стане врівень,

Й Богородиця розстелить нам Покрову.

А до того ча́су киньте в пе́кло рясу!

Сім колі́н роди́нних пі́де на споку́ту.

Та нали́йте первака нам з-за шинква́су -

Аби ду́ші безневи́нні пом’яну́ти.

Отзывы

Впізнала шаблю. Її Усик підіймав на ринзі після перемоги