За миттю мить

Аудиозапись
Потік юрби́ несе, мов течія́,
Нас лабіринтами цього чужого мі́ста.
Перевіряє люта товчія́ -
З якого зліплені та спечені ми ті́ста.
За миттю мить, за миттю мить, за миттю мить -
Верве́чкою нани́зує нами́сто
Жорстокий час, що у безодню мчить,
І тягне нас туди доку́пи, звісно.
А ми п’ємо натще́серце вино
В кав’ярні між книгарнею та банком,
І дзя́вкає в відчинене вікно
Гавку́чий пекіне́с цим дивним ра́нком.
Потік юрби́ кудись спішить, тече!
Лиш ззовні споглядаємо його ми.
І, як павук, життя нам долю тче,
Хвилини відлітають невагомі.
Отзывы
Матвеева Галина31.08.2025
ХОРОШО! МОЛОДЕЦ!
Гуля31.08.2025
Да, иногда кажется, что жизнь идёт мимо , а ты смотришь на неё как зритель...
Дяченко Христина02.09.2025
Так зворушливо
Виктор 5016.09.2025
Отлично получилось!

