Передчуття грози

О шостій вечора шерхо́че шум каштанів.

Пожовкле листя вже не воскреси́ш.

І шелестить шеренга шарлатанів -

Злих шельм - вітрі́в, коли́шучи коми́ш.

Мов шулер, спокушає ніч шарашку

Посушливого міста. Скоро дощ

Нам насвистить, неначе п’яний в пляшку,

Симфонію міських калюж та площ.

Вже хмарні шви у чорнім небі розійшлися,

Вже скоро грім почне гарчати: «Що? Тремтиш?!?»

Та поки ніжний вітерець колише листя,

Як в шалаші́, в своїй кімнаті тихо спиш.

Отзывы

Як чудово ти шупиш та горкочеш за допопмогою досконало підібраного чередування літер

Замечательное стихотворение!