Життя бере на кпи́ни
Життя бере на кпи́ни
Усіх нас без причини.
Життя - той розбишака,
В якого жарти злі.
Ці дні - як волоцюги -
Дурного дідька слуги.
Всім нам вкінці подяка –
Два метри вглиб землі.
Улесливо й нещиро
Співаєш нині, ліро!
Чи щось тебе бентежить?
Чи струни дощ псує?
І, через вічний сум днів,
Гризе нам душі сумнів.
Цей сумнів, наче нежить,
Вдихну́ти не дає.
Отзывы
АРИСТАРХ АРИСТАРХ14.07.2025
Сумно, сумно, аж за край...
Дяченко Христина16.07.2025
Розумію таке відчуття
Виктор 5030.07.2025
Грусть - хорошее вдохновение для лирика.
