Принагідно
У плині подій цього ча́су страшного триклятого,
Коли вже здається: фініта, фінал та кінець,
Я згадую диво стамбульське дві тисячі п’ятого,
Коли «Ліверпуль» надихнув з півмільярда сердець.
А як печалі атакують, все одно
Прошу́ в журбі своїй із неба нот відлу́нних
Оркестру, що, коли «Титанік» йшов на дно,
Ще «Ближче, Боже мій, до Тебе» грав на струнних.
Як добре, що у смуті світовій
Ще є підстави для примарних цих надій.
І Господа молю я принагідно:
Дай, як не вижити, принаймні вмерти гідно.
Отзывы
Дяченко Христина05.07.2025
Щиро
